Роман Барвінок-Скрипаль: Ціль активістів #Весна_на_граніті – вільна, демократична, територіально цілісна Україна

Всеукраїнський інформаційно-розважальний портал TuT-Ua.com завжди намагається тримати руку на пульсі і слідкувати за важливими подіями в Україні та світі, вже певний час триває акція #Весна_на_граніті, журналіст нашого ресурсу поспілкувалася з одим із активістів – Романом Скрипалем і дізналася про його безпосередню участь, бачення та детальніше про протест під АП.

Коли почався Ваш шлях як активіста?

Важко сказати коли той шлях почався… Народився і ріс я в україномовній сім’ї в російськомовній ватнопасивній Одесі. Тож певні (та ні, серйозні) утиски за національною приналежністю зазнав ще зі школи, з середніх класів. То якраз була “помаранчева”. З 10 років почав говорити українською і в школі (не тільки на укрмовілітературі), з 12 принципово всюди намагався говорити українською, носив вишитий поясок. Це призводило до серйозних суперечок з більшістю оточення.

Яким було Ваше дитинство, Ви ще у дитинстві усвідомлюєвали хто такий українець і що кожен громадянин держави має мати чітку громадянську позицію?

Батьків рід з Вінничини, з Ладижина (хоч сам він і народився в Києві), мамин з Диканщини, що під Полтавою. Тож я ще малесеньким коли за щось ображався на батьків, казав: “Я піду від вас! До козаків!” Тоді батьків це тішило…

Та так і сталося. В 16, переїхавши до Києва, я познайомився з УНА-УНСО, у 18 вступив офіційно (хоча вишколи проходив і до офіційного вступу, в страйкбол з командою АРГО ганяв, виконував функції ад’ютанта при штабі).

Я знав що війна скоро буде…

Які спогади для Вас залишила Революція Гідності?

Революція гідності… Локі (Михайло Жизневський) був моїм побратимом… Та майдан і перші два роки війни я пропустив.

Свідомо віддав себе сім’ї. Та все ж мучився (з глузду сходив) що хлопці там, а я… Сім’я так і не склалася.

Але я ні про що не шкодую. Я став добрим резервістом і коли в 2016 у багатьох почали опускатись руки – я як свіжа сила ввійшов на ротацію.
Після повернення з фронту була певна апатія. Але далі сидіти на гражданці несила.  Тож закінчиться карантин – підписую контракт (не знаю чи варто про це писати, бо боюсь як би знов щось з документами не наламалося: “хочеш насмішити Бога – розкажи йому про свої плани”(с) ).

Сподіваюсь до того часу #Весна_на_граніті або доб’ється виконання вимог, або переросте в рух і тоді не буду почуватися винним, що покину цих дітлахів (вони дуже щирі, віддані справі, але ще надто юні. Я сам таким був колись. Максималізм в опі, чи під ОПУ. Але в цьому і свій плюс. Режим не знає якого вибрика від нас чекати назавтра. Та все ж я одним із своїх завдань тут вбачаю стримувати той максималізм і заставляти їх діяти демократично (не дивлячись на провокації та утиски з боку право(не)охоронців) та більш сплановано. Імпровізація це круто, але проскакують косяки.

Ви граєте на музичному інструменті, як давно і що значить музика у Вашому житті?

Музика… Егее… Музика то є моє життя. Скрипку з 5 років в руках тримаю.

В Одесі я перевчився майже у всіх маститих викладачів. Вишки в мене немає, однак я з 7 років навчався при музучилищі та концерваторії. В 6 клас перевівся до ОССМШІ ім П.С. Столярського в клас педагога О.В. Павлова (да, собака Павлова – це про мене). 9 клас – рік КССМШ, але тут я вже зовсім погано навчався. Перехідний вік після досить важкого дитинства, вночі гульки в Ірпіні-Бучі, вдень – половину пар відсипатись за партою, половину – в качалці на Гідропарку, вихідні – страйкбол. Тож в табелі відмінно в мене тільки Фіз-ра, ДПЮ і здається Охорона здоров’я.

До вишу вступати не хотів (стомився від бюрократичних нюансів, взагалі з бумажками бігати не люблю, а ще остогидло, що люди задля кар’єри чи бабла нехтують моралью).

Та саме гульки в Ірпіні дали мені зрозуміти, що моє ім’я Скрипаль і займатись треба. Саме тоді я зрозумів для чого вони треба і полюбив нарешті ганяти гами (вправи). Тож в Полтавське музучилище я з легкістю вступив на третій курс. Та не довчився. Перед першим річним екзаменом “пропав безвісти” на пів року (знову клятий Ірпінь), а потім повернувся до активіської діяльності. Мовний майдан (проти закону Ківалова-Колісниченка).

До речі, на Трибуналі моя фотка з дописом “каратєль” висіла ще до того як я заїхав на “ноль” і фотка саме з мовного майдану (2012 рік).

Повернемось до музики. Я свідомо обрав шлях вуличного (перехо’дного) музики. Шлях кобзаря. І музика для мене не лише набір нот. Це світосприйняття і віддача цього світлого світосприйняття в маси. Я не тільки граю, а й прививаю нашому населенню демократичне (з націоналістичним відтінком) виховання.

Довго пояснювати… Якщо коротко: Я Скрипаль – новітній кобзар (я не про Тараса Григоровича, а про тих що у фільмі “Поводир” іде мова).

Розкажіть, будь ласка, про #Весна_на_граніті та Вашу безпосередньо участь у цьому протесті

#Весна_на_граніті трошки стихійне явище. У нас різні особисті погляди, але одна ціль: вільна, демократична, територіально цілісна Україна. Без всяких антиконституційних постанов, свавілля право(не)охоронців і здачі територій окупанту (Росія – окупант!!!)

Моя безпосередня участь? Я людина маленька, попав сюди випадково. Але як завжди завдяки скрипці привернув увагу, цього разу увагу мас і одиночний протест Ярини Чорногуз (пишаюсь цією дівчиною) переріс у Весну_на_граніті.

Дехто буде закидувати “піариться” – нах мені піар не здався! Я Скрипаль (читати як кобзар) і мені цього достатньо. Я роблю свою справу. А піар… Я не маю тут змоги грати стільки як в переході, тому дуже деградую з професійної точки зору і такою ціною “піар” мені не здався.

Дуже хочу щоб пан президент почув, прислухався і виконав наші вимоги, і більше так не помилявся, не паплюжив довіру тих 75%. Бо інакше це може скінчитись черговою Гідністю, а тоді наслідки будуть дійсно непередбачувані і жахливі.

Кулі (та інші снаряди) мають летіти тільки в бік Кремля. Тим паче ми цілком спроможні докопатися до Кубані, гарненько окопатися (від Сяну й до Дону) і починати відновлювати добробут в своїй державі. Але для цього ми маємо згуртуватися, а не займатись перетягуванням “гетьманських клейнодів”.

СС (Стрілець Скрипаль) доповідь закінчив.