10 фактів про прапор України, які варто знати кожному

23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора — символу, за право підняти який українці колись платили власною свободою. Його кольори мають багатовікову історію, радянська влада намагалася їх заборонити, а сьогодні синьо-жовтий стяг став одним із найбільш упізнаваних символів боротьби України за свободу.

Ми бачимо його щодня — на державних установах, будинках, формі українських військових, міжнародних заходах і в містах по всьому світу. Після початку російсько-української війни український прапор набув ще одного особливого значення: його поява над звільненим містом означає повернення України.

Але скільки ми насправді знаємо про його історію?

До Дня Державного Прапора редакція VTrendi.TOP зібрала 10 фактів про синьо-жовтий стяг, які дозволяють по-іншому поглянути на один із головних символів України.

1. Синій і жовтий з’явилися в українській символіці за сотні років до незалежності

Історія цих кольорів почалася задовго до 1991 року і навіть задовго до появи сучасного поняття державного прапора.

Синя та жовта барви століттями зустрічалися в геральдиці українських земель. Одним із найвідоміших середньовічних прикладів є символіка Львівської землі — золотий лев на синьому тлі.

Уже на початку XV століття ці кольори можна побачити на знаменах українських земель. Таким чином, сучасний прапор не виник раптово у ХХ столітті — він продовжив значно давнішу символічну традицію.

2. Синьо-жовті кольори бачили учасники Грюнвальдської битви 1410 року

Один із найбільш видовищних фактів в історії наших кольорів пов’язаний із Грюнвальдською битвою 1410 року — однією з найбільших битв середньовічної Європи.

Хоругва Львівської землі мала золотого лева на синьому полі.

Звичайно, називати її сучасним українським державним прапором було б історично неправильно. Проте поєднання синього та золотого, яке через століття стане національним, уже було частиною символіки українських земель.

3. Синій і жовтий використовували й козаки

Козацька Україна не мала єдиного національного прапора в сучасному розумінні. Знамена могли бути різними за кольорами та символами.

Однак синій і жовтий також були присутні в козацькій традиції. На синіх полотнищах зображували золоті або жовті хрести, зорі, зброю та іншу символіку.

Тому історія наших національних кольорів — це не одна конкретна дата, а поступове формування традиції протягом століть.

4. Синьо-жовтий прапор сучасного типу почав утверджуватися у XIX столітті

Особливим для історії прапора став 1848 рік — час європейської «Весни народів».

На тлі революційних подій синій та жовтий дедалі більше утверджувалися як національні кольори українців Галичини.

У червні 1848 року синьо-жовте знамено з’явилося над Львівською ратушею.

Саме в XIX столітті давні геральдичні кольори поступово перетворювалися на символ модерного українського національного руху.

5. Під синьо-жовтими прапорами українці виходили на вулиці ще у 1917 році

Після падіння Російської імперії українська символіка масово повернулася в публічний простір.

Під час українських маніфестацій 1917 року в Києві люди виходили із синьо-жовтими прапорами. Історичні свідчення того часу описують цілі колони українців під національними знаменами.

У добу Української революції синьо-жовта символіка стала безпосередньо пов’язаною з боротьбою за власну державу.

У січні 1918 року Центральна Рада закріпила синьо-жовті кольори у прапорі українського флоту.

А 29 квітня 1918 року українські прапори підняли кораблі Чорноморського флоту в Севастополі.

Тобто синьо-жовтий стяг був символом української державності задовго до розпаду СРСР.

6. За український прапор у СРСР можна було отримати роки таборів

Це одна з найсильніших історій цього матеріалу.

1 травня 1966 року над будівлею Київського інституту народного господарства замість радянського червоного прапора з’явився синьо-жовтий.

Його встановили студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони спеціально обрали час перед першотравневою демонстрацією, щоб український прапор побачило якомога більше людей.

КДБ знадобилося близько дев’яти місяців, щоб знайти учасників акції.

Москаленко отримав три роки, Кукса — два роки таборів суворого режиму.

Сьогодні важко навіть уявити: за два кольори, які тепер бачимо на кожній українській вулиці, люди віддавали роки свого життя.

7. У 1973 році чотири українські прапори таємно вивісили у Чорткові

Ще одна неймовірна історія спротиву сталася 22 січня 1973 року.

У Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус та вісім його однодумців вивісили чотири синьо-жовті прапори.

Дата була символічною — 22 січня українці відзначали річницю проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР.

У час, коли радянська система десятиліттями намагалася витіснити українську національну символіку, синьо-жовтий прапор продовжував з’являтися.

Тепер уже як символ спротиву.

8. Над Києвом синьо-жовтий прапор підняли ще до проголошення незалежності

24 липня 1990 року синьо-жовтий прапор урочисто підняли над Київською міською радою.

До столиці це зробили й інші українські міста: 23 березня 1990 року прапор з’явився над Тернопільською міськрадою, а 3 квітня — над Львівською ратушею.

Україна все ще юридично перебувала у складі Радянського Союзу.

А над українськими містами вже повертався прапор, який система десятиліттями намагалася заборонити.

Ці кадри стали одним із видимих провісників того, що відбудеться зовсім скоро.

9. 24 серпня 1991 року прапор внесли до Верховної Ради. Але над парламентом він замайорів пізніше

Цей момент легко переплутати.

24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, синьо-жовтий прапор урочисто внесли до парламентської зали.

Проте над будівлею Верховної Ради національний стяг підняли не того самого дня.

Це сталося 4 вересня 1991 року — вже після проголошення незалежності.

А офіційний статус Державного Прапора України синьо-жовте полотнище отримало 28 січня 1992 року.

Верховна Рада визначила його як прямокутне полотнище з двох рівних горизонтальних смуг: верхньої синьої та нижньої жовтої. Офіційне співвідношення ширини прапора до його довжини — 2:3.

10. Сьогодні підняття українського прапора означає значно більше, ніж державний ритуал

За десятиліття незалежності український прапор побував у космосі, Антарктиді та на найвищих вершинах світу.

Але після початку російської агресії його значення стало ще глибшим.

Синьо-жовтий прапор став символом українського спротиву, міжнародної солідарності та повернення окупованих територій.

Ми бачили людей, які зберігали українські прапори під час окупації.

Бачили військових, які встановлювали їх у звільнених населених пунктах.

Бачили, як люди виходили назустріч українським захисникам із прапорами, які місяцями доводилося приховувати.

І саме тому сьогодні фраза «над містом знову український прапор» означає для українців набагато більше, ніж просто зміну полотнища на будівлі.

Вона означає: Україна повернулася.

Від забороненого символу — до прапора, який знає світ

Історія українського прапора дивовижна ще й своїм контрастом.

Колись його доводилося ховати.

За нього переслідували.

За його підняття люди отримували роки таборів.

Потім його повернули на ратуші українських міст, внесли до Верховної Ради та підняли над парламентом незалежної держави.

А сьогодні синій і жовтий знають далеко за межами України.

Український інститут національної пам’яті називає Державний Прапор втіленням національної єдності, честі й гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

І тут особливо доречно згадати В’ячеслава Чорновола та його думку про особисту відповідальність кожного за країну:

«Україна починається з тебе».

Можливо, саме тому державний прапор — це значно більше, ніж дві смуги кольору.

Це історія країни, яка століттями виборювала право бути собою.

І людей, завдяки яким синьо-жовтий прапор сьогодні можна не ховати — а піднімати.